LEGATUS

Команда Юппа Хайнкеса на останніх хвилинах вирвала перемогу над Боруссією і виграла найпрестижніший європейський клубний трофей.

Дортмундська Боруссія ще жодного разу в історії своїх виступів у єврокубках не те, що не програвала у матчах з іншими німецькими командами, Дортмунд в цих зустрічах не пропустив жодного м'яча. Варто визнати, однак, що не так часто Чорно-жовті зустрічалися у міжнародних змаганнях з німецькими представниками. У чвертьфіналі ЛЧ сезону 1997/98 після нульової нічиї в Мюнхені Боруссія мінімально здолала співвітчизників в екстратаймі. За вісім років до цього BVB двічі била Хемніцер в КОК з рахунком 2:0.

Цікаво, що з 57 фіналів Кубка європейських чемпіонів 42 вигравав номінальний господар. В цей раз їм стала дортмундська команда, яка в цьому статусі і перемагала Ювентус у 1997-му. У той же час у минулі п'ять років лише двічі «господарі» поступалися у фіналі ЛЧ, і, сюрприз-сюрприз, це була Баварія. Крім того, у всіх шести фіналах, які до цього брав Уемблі перемагали саме номінальні господарі.

Були й інші «прикмети», які свідчать на користь Дортмунда. У 1997-му, коли Боруссія брала титул, Бундеслігу покинула дюссельдорфська " Фортуна, а з другої ліги піднялася Герта. Ті ж команди повторили цей результат в цьому сезоні. До того ж, як і зараз, в тому році Баварія стала чемпіоном, а " Штутгарт " вийшов у фінал кубка Німеччини. Однак були і факти на користь мюнхенців. В останні шість років «вухатого» брала або Барселона, або команда, яка вибивала каталонців з розіграшу.

Цікаво також, що це п'ята зустріч команд в сезоні в чотирьох різних турнірах - Бундеслізі, Кубку, Суперкубку і ЛЧ. Баварія зіграла вдвічі більше в ЛЧ з 1992-го року, ніж Дортмунд. Мюнхенці зіграли в турнірі 174 матчі (90 перемог, 43 нічиїх, 41 поразка), Боруссія - 71 матч (34/18/19). Юпп Хайнкес, який вже приводив до перемоги в Лізі чемпіонів мадридський Реал міг стати третім наставником, який привів до перемоги дві різні команди. До цього такий трюк проробляли Оттмар Хітцфельд (Борусія Д, Баварія) і Жозе Моуріньо (Порту, Інтер). До них ще Ернст Хаппель завойовував КЕЧ з Гамбургом і Фейєнордом.

Лідер " Баварії " Бастіан Швайнштайгер багато пережив за свою кар'єру, але ще жодного разу він не грав на Уемблі: «Я ще не грав на " Вемблі", тому я буду радий відчути атмосферу цього стадіону». А ось, що сказав Басті про можливу поразку: «Якщо не вийде, життя на цьому не закінчиться». Воротар Боруссії Роман Вайденфеллер ж згадував про тріумф 1997-го: «Як і для тієї команди, для нас у цьому фіналі можливо все». Наставник мюнхенців Юпп Хайнкес напередодні матчу сказав, що очікує інтенсивного матчу і високих швидкостей, «як і вважає фіналу Ліги чемпіонів». Коли його візаві Юргена Клоппа запитали про те, чи відчуває він тиск як тренер команди, яка не вважається фаворитом зустрічі, він зауважив, що як раз над фаворитом тяжіє більше відповідальності.

Клопп кинув у бій той же склад, який виходив на матч останнього туру чемпіонату Німеччини проти Хоффенхайма. Баварія вийшла з перших хвилин в тому складі, що й на гру з Гладбахом. Юпп Хайнкес Перед матчем сказав, що його команда має психологічну перевагу над суперником: «Ми в цьому сезоні двічі перемагали Дортмунд і двічі грали з ними в нічию. Думка про це засіла в головах дортмундців».

Ось, нарешті, завершилося передматчеве шоу і кубок чемпіонів на поле " Вемблі винесли легенди обох клубів - Ларс Риккен і Пауль Брайтнер. Обидва - у рицарських латах. Гравці виходять на поле і Роман Вайденфеллер вгадує як монетка впаде. Арбітр : Нікола Ріццолі дав стартовий свисток.

Дортмунд задав тон з перших хвилин. Ройс подав справа в центр на Левандовскі, який знайшов можливість для удару по воротах. Однак м'яч потрапив у Данте і пішов на кутовий. Взагалі в перші хвилини Боруссія виглядала привабливіше, грала сміливіше і атакувала більше. Тепер вже Блащиковські здійснив прохід по своєму флангу і віддав в ноги Левандовскі. Роберта тут же зустрічає Мартінес, і м'яч повертається назад до Кубі. Удар - м'яч пройшов значно вище. Через п'ять хвилин Левандовскі таки завдав удар по воротах Нойєра - постріл Роберта з 22-х метрів Мануель пальцями перевів через поперечину. Минула ще хвилина, і Боруссія не використовувала реальний шанс повести в рахунку: Ройс прострілив в центр, звідки з восьми метрів бив Куба, однак Нойер в черговий раз виручив свою команду.

Баварія була зовсім несхожа на себе зразка матчів з Юве і Барселоною. Майже ніякого тиску, несмілива гра в атаці, Роббен і Рібері залишалися практично без м'яча. І ще одна небезпечна атака Борусси, і тепер вже Бендер опинився на ударній позиції в штрафній мюнхенців. Проте в черговий раз на шляху Дортмунда став колишній Кнаппен Мануель Нойєр. Але ось, після закінчення півгодини гри Баварії вдалося створити свій перший момент - це Мунджукич завдав удару головою після подачі з лівого флангу. Тепер свою майстерність продемонстрував вже Роман Вайденфеллер. Баварія нарешті прокинулася. У той же час, кілька разів в обороні команди Юргена Клоппа почали з'являтися діри. В результаті однієї з них Роббену вдалося вирватись на побачення з Вайденфеллером, який зволікав і не став кидатися під ноги голландцю. Однак удар Ар'єна припав в обличчя голкіперу.

Темп гри залишався як і раніше високим, тільки тепер його вже підтримували обидві команди. Якщо в перші 25 хвилин баварці відчували великі проблеми з відмінно налаштованими на гру дортмундцями, то надалі Мюнхену вдалося гри вирівняти.

На початку другого тайму, однак, знову свіжіше виглядали хлопці в чорно-жовтій формі. Боруссія чудово пресингувала суперника, змушуючи Баварії збиватися на лонгболлы. Але незабаром саме мюнхенці повели в рахунку. Свою справу зробив клас гравців Баварії. Рібері стягнув на себе трьох гравців Дортмунда і чудово катнув на хід Арьену Роббену. Голландець пройшов до лицьової лінії і прострілив в центр. М'яч, зачепивши Вайденфеллера, пройшов повз ноги Шмельцера, і Манджукич закотив його у порожні ворота. Тепер, здавалося, Баварія могла спокійно собі грати на контратаках. Однак Данте, який проводив, напевно, один з найгірших своїх матчів в цьому сезоні, занадто різко зіграв проти Ройса в своїй штрафній, і заробив пенальті. Відповідальність бити на себе взяв Ількай Гюндоган, і впевнено реалізував його.

Але Баварія вже дуже скоро могла знову вийти вперед. В результаті швидкої контратаки Мюллер вийшов на побачення з Вайденфеллером, обійшов того і катнув чи то ворота, чи то на паралельно біжить Роббена. Як би там не було, м'яч лінію не перетнув, а Роббену закотити його у ворота в останній момент завадив Невен Суботіч! Тепер вже Баварія виглядала солідніше суперника. Хуммельс не зумів нормально вибити м'яч подалі і той опинився в ногах Алаби, який відмінно приклався по воротах зльоту, але Вайденфеллер в стрибку парирував удар. Мюнхен під кінець матчу придавив Дортмунд до воріт, і в підсумку домігся свого. Рібері продерся крізь Піщека і катнув у центр штрафного на Роббена. Хуммельс і Суботіч не встигли за Арьєном, який, вийшовши на Вайденфеллера, розумно катнув м'яч повз нього у ворота. Голландець, можна сказати, реабілітувався за свої огріхи в торішньому фіналі, що вже варто поваги. Дортмунд вже нічого не зміг вдіяти з захистом Баварії в додатковий час. Баварія в п'ятий раз стала володарем кубка чемпіонів УЄФА. Заслужено.